Сьогодні публікуємо не зовсім звичайну для нашої школи історію. Чому не звичайну? Ми позиціонуємо себе, як футбольний клуб для хлопчиків. А головна героїня історії, наша вихованка – дівчинка Вероніка.
Однак, в будь-яких правилах є виключення для тих, хто ну дуууже хоче.
Дізнайтеся, як велике бажання долає всі перепони в нтервью з мамою Вероніки – Владою Подолян.
Що спонукало вас записати Вероніку в нашу школу (розкажіть вашу цікаву історію)?
Наполегливі прохання з боку Вероніки відвести її займатися футболом. Спочатку я не сприйняла всерйоз її прохання. Але вона стала нагадувати мені про це своєму гарячому бажанні постійно. І я зайнялася збором інформації, про те, наскільки це в принципі можливо, щоб дівчинка займалася у футбольній секції.
Ми зупинилися після вивчення існуючих пропозицій на 2 клубах на Оболоні, так як важливий був і момент розташування, щоб для мене було реальним водити дитину.
Першим ми відвідали клуб Футібол, де нас зустріла чарівна Олеся, перед силою переконання, привітністю і щирою посмішкою якої неможливо встояти.
Нам запропонували пробну тренування, щоб дитина себе відчув. Потім ми почули вердикт тренерів, який виявився в нашу користь. Ми почули, що нас будуть раді бачити в рядах юних спортсменів.
Так вибір був зроблений і по сей день Вероніка з нетерпінням чекає днів тренування, дружить з усіма дітьми, обожнює тренерів і адміністрацію.
Які ваші враження про Footyball?
Якщо виразити своє сприйняття одним словом – це задоволення. Задоволення від очікування зустрічі з друзями, це вірно і для дітей, і для батьків.
У недавньому минулому абсолютно незнайомі люди, яких нічого не пов’язувало, миттєво зблизилися і поріднилися, зав’язалися справжні дружні стосунки.
Тренування в глобальному розумінні (спорт і спілкування) стали невід’ємною частиною життя і ключовим захопленням. У дитини є прагнення вдосконалюватися, закладаються важливі людські якості, відбувається соціалізація і вміння досягати цілей.
Чи стикаєтеся ви з будь-якими труднощами, відвідуючи школу?
Я б не сказала. Бувають час від часу якісь накладки в силу різних обставин, в тому числі і цілком залежать від нас, але труднощів ми не зустрічали.
Що найбільше Вероніці подобається в тренуваннях?
Привертає новизна завдань, насиченість, активність тренувань, можливість проявити себе, відчути набуті навички, уважне ставлення тренерів.
ДУЖЕ подобається відчувати себе переможцем за результатами чергової атестації. Щиру радість викликає присутність її роботи серед інших, вивішених на стінах.
Які зміни в дитині ви помітили в розрізі “до тренувань / зараз”?
Вона навчилася бачити і визнавати свої недоліки, наприклад, моменти ліні, недостатньою старанності, недотягіваніе власного рівня до рівня інших в команді, розуміння, що для досягнення кращого результату неможливо розраховувати тільки на тренера, головним чином, потрібно самій докласти старання і чимало зусиль.
Уміння оцінити по достоїнству вищі показники і результати інших. Розуміння необхідності правильного розподілу часу, дотримання термінів, неприйнятність запізнень, відповідальне ставлення до своїх занять і шанобливе ставлення до оточуючих. Бажання рухатися далі і навчитися більшого. Посилилися комунікабельність та організаторські здібності.
Як би ви описали footyball своїм друзям, знайомим?
Я б порекомендувала Футібол іншим, тим, у кого, є діти дошкільного віку, безпосередньо захоплені футболом, або які просто із задоволенням би чимось займалися в команді. Тут кожному приділять час і увагу, безпосередньо адаптуються до конкретно вашої ситуації і, в будь-якому випадку, запропонують компромісне рішення.
Будь-які питання обговорюються і вирішуються до обопільного зручності. На перше місце ставиться дитина – його сьогодні і завтра – розвиток потенціалу та надання режиму найбільшого сприяння. У цьому віці саме час шукати себе, пробувати різні способи самовираження. Дуже приємно робити це в доброзичливій атмосфері та в добре підібраному дитячому колективі.
Comments are closed.
